Повість «Бідна Ліза», короткий зміст якої знайомий кожному школяреві, — перше творіння в жанрі сентименталізму. Оригінальний сюжет, несподівані повороти, трагічність зробили твір Карамзіна справжнім проривом у російській літературі.

«Бідна Ліза»: короткий зміст

«Бідна Ліза» — це лірична, сповнена чуттєвості та мелодраматизму історія про нерівне кохання. Після першої публікації 1792 року повість принесла молодому письменникові Карамзіну нечувану славу, піднісши його до вершин літературного Олімпу Росії. Короткий зміст «Бідної Лізи» дає змогу зрозуміти, що зворушило читачів.

Події «Бідної Лізи» розгортаються на мальовничій території Підмосков’я, навколо Симонова монастиря. Автор максимально детально і художньо описує кожну дрібницю, характерну для цієї місцевості, завдяки чому досягає реалістичності оповіді:

• Короткий зміст «Бідна Ліза»: початок історії

Напівсирота Лізавета живе зі старіючою матір’ю в непростих побутових умовах. Колись у родині водилися гроші, але після смерті батька рід зубожів. Хвороба матері стала ще одним ударом для Лізи. Приваблива дівчина працює, не покладаючи рук:

1. Красуня займалася всім господарством.
2. Ткала важкі полотна.
3. В’язала панчохи та шкарпетки.
4. Займалася збором і продажем квітів.
5. Не боялася важкої фізичної праці.

Повість «Бідна Ліза» вибудовує перед читачем образ невинної, непорочної, милої дівчини, яка опинилася в складних життєвих обставинах.

• Зав’язка сюжету.

Навесні Ліза збирала перші конвалії й виносила на продаж скромні букети. Там, на ринку, її помітив молодий аристократ Ераст. Він спокусився чарівною красою дівчини і купив у неї букет, давши за нього вдвічі більше грошей. Ба більше, дворянин пообіцяв купувати в неї по букету щодня, щоб вона працювала тільки на нього.

Наступного ранку красуня чекала на Ераста зі свіжими букетами, але чоловік не прийшов. Надії дівчини розбилися. Аристократ прибув додому до Лізавети ввечері, запевнивши її матір, жалісливу стареньку, що зможе самостійно забирати букети, і для цього Лізі більше не потрібно їздити на ринок.

Повість «Бідна Ліза», стислий зміст якої в загальних рисах описує зародження кохання Ераста й Лізи, цінна описом емоцій героїв: першої чарівності, глибокої закоханості та розчарування в коханому.

• Розвиток подій.

Повість «Бідна Ліза», сюжет якої будується на симпатії головних героїв, полонить читачів сентименталізмом. Ліза — знедолена красуня-селянка, а Ераст — титулований дворянин, що вирізняється легковажністю. Чоловік має добре серце, але при цьому він безвідповідальний, до того ж картковий гравець.

Лізавета полонила аристократа непорочною красою, невибагливістю і піднесеністю. Вона здавалася незбагненним ідеалом, що ширяє над аморальними придворними дамами. Щовечора Ераст і Ліза зустрічалися в затінку вікових дубів біля річки, вели довгі бесіди і насолоджувалися товариством одне одного.

Але життя не стояло на місці і за кілька місяців до Лізи став свататися син багатого селянина. Серце дівчини було глухо до його почуттів, але мати красуні вважала молодика чудовою партією.

Ераст запевняв дівчину, що обов’язково одружиться з нею, незважаючи на її статус і становище в суспільстві, але після смерті матері. Це остаточно розтопило серце Лізи, вона віддалася Ерасту.

• Переломний момент.

Чому автор іменує героїню бідна Ліза? Коротко це пояснюється так: молодий джиґун домігся від дівчини того, що хотів, полонив її душу й тіло, спаплюжив, ославив її, залишив із розбитим серцем.

Дівчина перестала бути для нього недосяжним ідеалом чистоти. Зустрічі закоханих стали більш рідкісними, і одного разу Ераст оголосив коханій про відбуття на армійську службу.

Як гімн сентименталізму писав повість Карамзін. «Бідна Ліза» — історія трагічного кохання і загибелі молодої, чистої душею, довірливої дівчини.

Після розлуки закохані довго не бачилися, але одного разу випадково Ліза помітила карету коханого на подвір’ї однієї знатної особи. На радощах вона впала в обійми колись коханої людини, але була одразу ж відкинута. Дворянин одружився із заможною старою вдовою, оскільки свої гроші він програв у карти.

Дівчина не змогла витримати зради і втопилася в річці. Її мати померла від страшної звістки. У фіналі розповіді Ераст нещасний, оскільки на ньому лежала печатка вбивці й ошуканця.

Тепер легко відновите в пам’яті сюжет повісті «Бідна Ліза». Про що твір є розуміння, прийшла пора дізнатися про його художні особливості.

«Бідна Ліза»: аналіз твору

Короткий виклад сюжету твору дає змогу провести детальний аналіз характерів, зрозуміти задум автора й основну ідею.

• Задум Карамзіна та історія створення повісті.

«Бідна Ліза», історія створення якої оповита таємницею, — знакове в історії російської літератури творіння. Одні дослідники припускають, що сюжет побудований на реальних подіях, які Карамзіну переказали очевидці. Інші критики стверджують, що все — художня вигадка. Правду не вдалося дізнатися й донині.

Твір написано 1792 року, тоді ж його опублікував журнал, який очолював Карамзін. Повість — перша проба пера в жанрі російського сентименталізму.

• Жанр твору.

Твір «Бідна Ліза», жанр якого відносять до сентиментально-реалістичної повісті, є новаторським через несподіваний трагічний фінал, масштабність і психологічну достовірність зображення персонажів. До Карамзіна в ужитку були багатотомні романи із сотнями сторінок описів навколишнього світу і мінімумом передачі переживань головних героїв.

Карамзін змінив правила, зробивши акцент на психологічному розкритті образів, що стало справжньою революцією в письменстві того часу. Крім того, його розповідь була лаконічною і насиченою.

• Тема і конфлікт повісті.

Повість «Бідна Ліза», аналіз якої подано нижче, висвітлює актуальні конфлікти:

1. Соціальна диференціація і нерівність.
2. Життя в селі та великому місті.
3. Одвічний конфлікт розуму і почуттів.

Тема маленької людини тонкою лінією проходить сюжетом, порушуючи питання моральності, відповідальності та, звісно ж, любові.

• «Бідна Ліза»: персонажі.

Головна героїня Лізавета — символ чистоти й непорочності, довірливості та верховенства почуттів над розумом. Її історія трагічна, але душа дівчини чиста.

Ераст («Бідна Ліза») символізує нерозсудливість, дурість і душевну черствість. Невідповідність слів справі зміцнює негативне враження від персонажа, а його вчинок залишається важким тягарем на його совісті.

Автор акцентує увагу на тому, що стосунки закоханих мають бути вищими за соціальні умовності, а відкритість душі — не завжди пріоритет у великому і жорстокому світі.