Пухлина у собаки

Пухлини у собак-дуже часто діагностуються зараз. Це пов’язано не тільки з поширенням таких хвороб, але і з більш точними методами діагностики. Патологія, що розвивається в організмі тварини, пов’язана з дуже високим розростанням клітин. Якщо бути точніше, неоплазия собою являє зміна генетичного апарату клітини, що призводить до порушення процесів росту і диференціації клітинних структур.

Причинами розвитку пухлин, як доброякісних, так і злоякісних, стають внутрішні і зовнішні чинники – невчасно вилікувані внутрішні захворювання, які приймають хронічний характер, невірне і харчування незбалансоване, відсутність фіз.активності, постійні травми і багато іншого.

Необхідно розуміти, які існують методи діагностики, лікування та попередження пухлин. Це дасть можливість глибше розуміти проблему і вчасно вжити відповідних заходів.

Які бувають пухлини у собак

Факторів, які можуть спровокувати розвиток неоплазії в організмі досить багато. Так само як фізичні, біологічні та хімічні фактори. Доброякісні та злоякісні нові утворення, з’являються в результаті впливу наступних факторів:

• постійні порушення цілісності тканин-пошкодження механічного типу;
• дія на організм самих різних хімічних сполук;
• опромінення (в тому числі і вплив прямих променів ультрафіолету);
• надходження канцерогенів з їжею або повітрям;
• поразка вірусами і бактеріями, а ще гельмінтами на постійній основі;
• генетична породна схильність;
• серйозні порушення в роботі гормональної системи і проблеми з імунітетом.

З’являється неоплазия не тільки в результаті сукупності патогенних факторів, але і при впливі однієї з причин. Все це призводить до того, що частина клітини, що відповідає за передачу генетичної інформації, порушується. З’являється неконтрольоване поділ цієї клітини і проблеми з саморуйнуванням.

Доброякісні пухлини, які не здаються поганими з першого погляду, в собі несуть конкретну небезпеку. Не всі, проте багато хто може перероджуватися в злоякісну неоплазію при регулярному впливі канцерогенів або ж інших поганих факторів.

Доброякісні та злоякісні пухлини відрізняються між собою за кількома параметрами. Перша відмінність, це будова. Неоплазия доброякісного характеру має досить щільну капсулу і встановлені межі. Вона не здатна проростати в поруч розміщені тканини, на відміну від злоякісної пухлини.

При цьому, доброякісне новоутворення не менш небезпечно, так як здатне ставати більше в розмірах, відсуваючи внутрішні органи або передавлюючи судини.

Клітини злоякісного характеру, схильні швидко перероджуватися, втрачають здатність диференціюватися. Така пухлина не має встановлених меж, спокійно долаючи бар’єри і проростаючи в поруч розміщені з вогнищем ураження ще здорові тканини.

Відмінність між доброякісною і злоякісною неоплазією полягає ще і в здатності рости. Так, пухлини доброякісного типу, ростуть вкрай плавно, і ще в потрібний момент, можуть зупинити власний розвиток.

Буває у ветеринарній практиці і процес інволюції, коли доброякісне новоутворення самознищується. Злоякісні ж пухлини швидко ростуть, швидко пошкоджуючи в ході власної діяльності поруч знаходяться тканини і органи.

На відміну від доброякісних пухлин, злоякісні як правило дають метастази. Даний процес відрізняється відривом частинок пошкоджених клітин і поширення їх з потоком крові і лімфи в інші органи. Доброякісні пухлини не мають такого роду особливості.

Ну, і зрозуміло, доброякісні пухлини прекрасно піддаються видаленню хірургічним шляхом, так як обмежені капсулою. Ракові нові утворення видалити набагато важче. Дуже часто, пухлина знаходять на пізніх стадіях, коли проведення операції не дасть результатів і тварина гине.

При діагностуванні злоякісних пухлин, призначається не тільки своєчасне втручання, а й введення лікарських засобів, що надають переважна дію на активність неоплазії.

Виникнення доброякісної пухлини, не сприймається дійсно багатьма власниками собаки. Вважається, що неоплазия, не здатна давати метастази, не загрожує життю тварини. Насправді все набагато важче. Крім того, що доброякісна пухлина здатна розростатися до дуже великих розмірів і передавлювати тканини знаходяться поруч, вона може переходити в злоякісну форму.

Існує такі варіанти доброякісних неоплазий в організмі у домашніх собак:

• Ліпома або жировик. З’являється в області жирової підшкірної клітковини, має чітко обмежену, щільну капсулу. Ліпома ставитися до доброякісних, рухомим, безболісним новоутворень. У собак ліпома зустрічається як маленьких розмірів, так і досить приголомшливих. Дуже часто діагностується жировик в області грудини, тазових і грудних кінцівок, і ще в м’якій частині живота. Ліпома може значний час залишатися в одному розмірі, але в один момент почне рости, здавлюючи поруч розміщені тканинні структури. Тиск, який чинить жировик, призводить до появи болю у тварини при пальпації місця пошкодження.
• Не менш рідкісна неоплазия, діагностується у собак у ветеринарній клінічній практиці, що має доброякісний перебіг – фіброма. Патологічний процес спровокований порушеннями в роботі клітин сполучної тканини. Дуже часто утворюється в жировій підшкірній клітковині або ж на шкірної поверхні. Доброякісна пухлина плавно зростає, має чітко обмежену капсулу, не викликає у вихованця болю і дискомфорту.
• Хондрома-пухлина, що розвивається в клітинних структурах хрящів. Якщо такі ж зміни доброякісного характеру з’являються в кісткових структурах, пухлина називається – остеома. Діагностується частіше у собак великих порід в області суглобів і частин хребта. Плавно розвивається, може розвинутися в декількох місцях відразу. Найбільшу небезпеку хондрома і остеома представляють тим, що можуть завжди стати злоякісним захворюванням.
• Міома-пухлина в м’язових волокнах. Міома зустрічається частіше у самок в репродуктивному віці. Вражає пухлина тканини, що вистилають і утворюють матку і піхву. Крім подібного варіанту доброякісного новоутворення, діагностують також міому стравоходу, стінок кишечника, сечового міхура, шлунка і навіть нирок.
• Папілома-ще один вид доброякісних неоплазий, що утворюються з сполучної тканини. Зверху папілома покрита слизової або шкірою. Поодинокі випадки папілом, висока рідкість у ветеринарії. В основному, доброякісні нові утворення множинні. Небезпека полягає в ризиках травмувати неоплазію, розміщену в порожнині рота. Часті кровотечі, потрапляння патогенної мікрофлори і розвиток процесу запалення – ризик переродження доброякісної пухлини в злоякісну.

На відміну від доброякісних неоплазий, рак завдає в ході власного існування важкий удар по організму. Процеси обміну, в які залучаються клітини, що втратили здатність до диференціації, порушуються.

Злоякісні нові утворення крім швидкого зростання, відрізняються виробленням токсичних речовин, що потрапляють в кров’яне русло. Собака починає втрачати вагу, стає млявою і апатичною, дуже часто відмовляється від корму. Є кілька ключових злоякісних неоплазій, діагностованих у ветеринарній практиці дуже часто. Основними вважаються:

• карцинома;
• меланома;
• саркома;
• остеосаркома;
• лейкоз.

Кожен з таких видів патологічного процесу зачіпає певні тканини в організмі. Дуже частими в ветеринарії по зустрічальності, є рак молочних залоз, кісткових структур і шкіри.

Карцинома вражає частіше легені, молочні залози, пряму кишку і покриви шкіри. Зрештою, скрізь, де є епітеліальні клітини, може розвинутися рак. Меланома розвивається в меланоцитах, також є одними з шкірних клітин. Саркома вражає тканини типу з’єднання, а остеосаркома, призводить до порушень в роботі кісток. Рак кісткового мозку або лейкоз, відрізняється мляво поточної клінічною картиною і фактично повним відсутністю лікування.

Діагностика пухлин у собак

Постановка точного діагнозу неможлива без виконання обов’язкових лабораторних та інструментальних досліджень. Дуже часто, доброякісні та злоякісні пухлини діагностують в ході профогляду, ненавмисно.

Пригнічений стан улюбленця, вибіркова відмова від корму і невелика рухливість, особливо у літньої собаки, нечасто викликає реальну тривогу у власника. Для постановки точного діагнозу потрібно обов’язковий збір анамнезу. Має велике значення будь-яка інформація про собаку – її вік, порода, статева приналежність, генетична спадковість.

Невід’ємним дослідженнями для доказу попереднього діагнозу, вважається цитологічне дослідження – тонкоголкова біопсія. Можливе проведення інших видів досліджень з розділу біопсій-толстоигольная або інцизійна.

Хворому тварині наказують рентгенографічне дослідження, а ще діагностика за допомогою ультразвуку. Це дасть можливість доктору візуалізувати можливі пухлини або ж метастази в найрізноманітніших частинах організму. Проводитися також загальноклінічний і хімічний аналіз крові. У певних ветеринарних клініках існує можливість провести комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію. Рідини, які можуть містяться в черевній або грудній порожнині, також потрібно досліджувати. Застосовується цитологічне дослідження.

Лікування собаки з пухлиною

Залежно від стану самого пацієнта, ветлікар розробляє тактику лікування. При доброякісних новоутвореннях, не великих розмірів, рекомендується просто часте спостереження. Це дасть можливість уникнути предпологаемого переродження пухлини в злоякісну форму.

Якщо доброякісна неоплазія досягла великих розмірів, заважає хорошому функціонуванню поруч розташованих тканин – показано проведення своєчасного втручання.

При діагностованих злоякісних патологічних процесах, рекомендується проведення хірургічної дії, а для закріплення результату і придушення предпологаемого зростання нових ракових клітин, використовується імуносупресивна терапія, а ще опромінення і застосування сильних препаратів на основі хімії.

Виявлені в організмі собаки метастази-пряме показання до хіміотерапії. Доктор персонально підбирає дозування і тип речовин, що призначаються для знищення пухлини, злоякісного типу.

Якщо ракова пухлина була виявлена на пізніх стадіях і проведення своєчасного втручання не має сенсу, призначається паліативна терапія, спрямована на пом’якшення стану улюбленця. Відповідальне завдання доктора в даному випадку – збільшити життєве зручність, видалити біль і дискомфорт у пацієнта.

З метою попередження розвитку доброякісних і злоякісних новоутворень, потрібно слідувати декільком основним постулатам.

Невід’ємна частина попередження-проведення планових диспансеризацій тварини. В ході загальноклінічних досліджень, фахівець відзначає будь-які зміни в стані собаки. Це дає можливість вчасно визначати небезпечні захворювання і направити лікування на їх видалення.

Собака, почавши з самого молодого віку, повинна отримувати гарне, правильне харчування. Недотримання таких норм призводить до порушення процесів обміну, зі свого боку, провокують збої на клітинному рівні.

Домашній улюбленець не зобов’язаний мати доступу до засобів домашньої хімії та інших канцерогенних речовин. Не можна давати ласувати вихованцеві напівфабрикатами, наприклад сосисками або ковбасами. Кількість барвників і консервантів в аналогічній продукції – зашкалює. Більш того, ці речовини в багатьох випадках є канцерогенами, іншими словами речовинами, прямо провокують рак.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.