Здорова терпимість: як зцілити стосунки, які завдають болю

Жінка і чоловік зустрічаються і вступають у стосунки для того, щоб подарувати одне одному радість. Ніжність і увага, ласка і турбота — всі ми щось отримуємо від коханої людини. Стосунки змінюють наше життя на краще. Інакше у взаємних зобов’язаннях немає сенсу. Біль і спустошення — вірні ознаки того, що між вами все йде не так. Найімовірніше, з цією людиною вам не по дорозі. Є кілька варіантів, як вибратися із ситуації, яка руйнує вас.

Психологи, та й не тільки вони, знають — біль у стосунках часом свідчить не про любов, а про емоційну залежність.

Співзалежні стосунки — це хронічний високоінтенсивний стрес, до якого, так чи інакше, доводиться пристосовуватися.

1. Хтось пристосовується радикально — розриваючи деструктивні стосунки на ранніх стадіях, підтримуючи себе і свій рівень норми: «Я не дозволю, щоб мені робили боляче у стосунках». Зазвичай, у таких людей уже був досвід болісних стосунків.
2. Хтось намагається дослідити ситуацію, знайти ресурси до змін, задіяти їх, і тільки після цього, якщо не вийшло, розривати стосунки, розділяючи зони відповідальності: «Я зробила свої кроки назустріч, якщо він не зробив те, що залежить від нього, я розвертаюся і йду».
3. А хтось досягає вершин майстерності в умінні заперечувати біль, не помічати і терпіти його.

«Ви, звісно, здогадалися, про кого йдеться в третьому пункті. Взагалі, якби існував чемпіонат світу з уміння терпіти біль, як психологічний, так і фізичний, співзалежні люди посідали б там найвищі місця.

Як гадаєте, який із трьох варіантів найпоширеніший у нашому суспільстві і чому?

Яким шляхом ми підемо, залежить від нашої усвідомленості й уміння спиратися на факти поведінки партнера в сьогоденні, а не на власні фантазії, очікування того, що він зміниться або стане таким, яким був раніше», — пише психолог Володимир Решетніков у своєму Instagram-блозі (тут і далі орфографію і пунктуацію автора збережено — прим.ред.).

За словами фахівця, важливо розвивати здорову терпимість у стосунках: встановлювати кордони, орієнтуючись на свої потреби і можливість бути собою.

«Ви не повинні обмежувати себе в усьому: визначте свої ключові потреби, такі, в яких ви не дозволите партнеру або комусь ще обмежувати себе. А також ті потреби, в яких ви можете посунутися.

Пам’ятайте, що ключові потреби — це не тільки про біологічні потреби організму. Вони мають бути позначені в усіх сферах життя.

Це — робота, відпочинок, хобі, друзі, особистий простір, саморозвиток, секс, духовність, здоров’я, і все те, що підтримує у вас почуття власної повноцінності та значущості», — каже психологиня.

Як же встановити особисті кордони?

Подумайте і напишіть, у яких ситуаціях ви відчуваєте відсутність балансу «брати — віддавати». Де ваш внесок значно перевищує зворотну віддачу?

1. Проведіть експеримент. Протягом тижня відстежуйте, коли ви слідуєте за імпульсом, щоб показати відсутність меж, і запишіть ці ситуації. Важливо, що ви відчуваєте, коли стикаєтеся з внутрішнім конфліктом.
2. Виберіть людину, яка регулярно порушує ваші кордони. Спробуйте висловити свої почуття, але в дипломатичній формі. Наприклад, якщо у вас обмаль часу, і вам телефонує близька людина, якій ви одразу відповідаєте, відкладіть відповідь на більш слушний момент.
3. Дійте маленькими кроками. Спочатку розберіться з дрібними межами, які вам здаються несуттєвими, а потім переходьте до великих і важливих. Зміна обов’язково відбудеться. Ви навіть не помітите, як стали людиною з виявленими кордонами.

Унікальна добірка новин від нашої редакції