Які найвідоміші заповідники Казахстану? Міжнародне значення мають Коргалжинський і Наурзумський заповідники. Території понад 100 тис. га займають Аксу-Джабаглінський, Маркакольський і Устюртський державні природні заповідники. За міжнародною класифікацією вони належать до категорії 1А — суворі природні резервати. Усі заповідники включені до переліку особливо охоронюваних територій РК.
Що охороняється в заповідниках Казахстану? У кожному заповіднику зберігається в природному стані його природний комплекс, який має спільне походження та історію розвитку. Об’єктами охорони та вивчення в них стали цілинні степи, пустелі, системи озер і гір у єдності з рослинним і тваринним світом. Заповідники закриті від будь-якого впливу людини. Допускається тільки наукова та просвітницька робота.
Коргалжинський заповідник створено 1968 року, розширено 2008-го. Зараз це найбільший заповідник у країні, площа його перевищує 543 тис. га.
У центрі заповідної зони система подвійного озера — проточного Коргалжин і безстічного Тенгіз, з’єднаних між собою. Ці водно-болотні угіддя унікальні: тут схрещуються два міграційні шляхи перелітних птахів — центрально-азійський і сибірсько-Південний-європейський. 1976 року заповідник було внесено до списку Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя. Озеро Тенгіз увійшло до мережі найунікальніших у світі живих озер.
Серед рослин заповідника є ендеміки: астрагал казахстанський, серпуха киргизька, серпуха розсічена. Зустрічаються рідкісні червонокнижні рослини: тюльпан пониклий, тюльпан Шренка, простріл жовтіючий, горицвіт волзький.
У фауні заповідника переважають птахи — 365 видів. З них 42 види птахів внесені до переліку рідкісних і зникаючих. Зустрічаються рожеві пелікани, фламінго, савки.
Заповідник створено 1931 року, з 1951 до 1966 року був закритий, потім статус його відновлено. Розширювався в 1976 і 2004 роках, зараз займає понад 191 тис. га і складається з трьох ділянок:
У Наурзумському заповіднику зберігаються в природному стані природні комплекси степової зони. Разом із Коргалжинським заповідником вони склали об’єкт «Сари-Арка — степи і озера Північного Казахстану». У 2008 році цей об’єкт було занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Рослинний світ заповідника характерний для степової зони. У реліктових соснових лісах трапляються ендеміки: астрагали, чебрець казахстанський, льоньонка довгоплідна. До переліку рідкісних і зникаючих рослин внесено березу киргизьку, росичку круглолисту.
У заповіднику особливо багата орнітофауна. Степи населяють жайворонки, кречетка, журавель-красавка, степові орли. Поблизу озер живе плискавка, перепілка, сіра куріпка. У луках і лісах — тетерук, дятел, іволга, синиця. Багато хижих птахів: беркути, соколи, шуліки, яструби.
Ссавців налічується 44 види, 42 з яких мешкають тут постійно. У заповіднику водиться сайга, козуля, лось, кабан, вовк, лисиця, рись, горностай, ласка.
Це перший і найстаріший у Казахстані природний заповідник. Він був створений 1926 року в західному краю хребта Таласського Алатау. Потім до нього приєднали каньйон річки Аксу та інші території. Зараз площа заповідника становить близько 132 тис. га.
Найвищі точки заповідника — пік Сайрам (4 238 м), льодовиковий хребет Бугулутор (3 926 м). У складі заповідника близько трьох десятків невеликих озер, гірська річка Аксу в глибокому каньйоні та річка Жабагили.
Флора заповідника представлена хвойними лісами, рослинністю скель і осипів, є 23 види плодових дерев. Емблемою заповідника став тюльпан Грейга, що має пелюстки до 15 см. Квітка занесена до Червоної книги Казахстану, близько 300 сортів її вирощують у ботанічних садах Західної Європи та країн СНД.
У заповіднику мешкають 52 види ссавців, з яких 10 внесено до Червоної книги РК, зокрема сніговий барс, бабак Мензбіра, підвид архара, бурий ведмідь, туркестанська рись.
З безлічі пернатих 11 видів — рідкісні червонокнижні. Двом видам птахів загрожує глобальне зникнення — деркачу і білокрилому дятлу.
На схилах південного Алтаю на висоті понад 1,5 тис. м 1976 року було створено Маркакольський заповідник. У 2007 році його розширили, зараз він займає площу близько 103 тис. га.
Назву заповіднику дало високогірне озеро Маркаколь. В озеро впадає 27 невеликих річок і струмки, вода дуже м’яка і ультрапрісна, в ній водиться харіус, голець, піскар. На околицях озера природний комплекс складають субальпійські та альпійські луки, модринова тайга, гірські хвойні ліси, зарості смерекового стланика. У підліску росте акація, смородина, горобина, лісова малина, папороть, хрестовик, ясменник.
У заповіднику водяться лосі, козулі, марали, вовки, росомахи, горностаї, соболі, американські норки. Зустрічаються червонокнижні снігові барси, бурі ведмеді. Багатий заповідник пернатими, їх тут 250 видів: качки, кулики, чайки, тетеруки, рябчики, рідкісний чорний лелека, що охороняється. Багато хижаків: шуліки, беркути, яструби, орлани-білохвости.
Природний комплекс, що охороняється, створено 1984 року, площа його — понад 223 тис. га. Тут зберігаються унікальні пустельні ландшафти плато Устюрт: сухі русла, западини, пустельні простори, безстічні западини, на дні яких в’язкий солончаковий мул.
У цьому комплексі північної пустелі вижили представники живої природи. На глинистих і щебнистих ґрунтах ростуть полинові, в’юнкові, саксаулові рослини 263 видів. Деякі занесені до переліку рідкісних і зникаючих, їх охороняє держава: м’якоплідник крітмолистий, катран беззубий, марена крейдяна, молочай твердобокальчастий, солянка хівінська.
Зі ссавців занесені до Червоної книги Казахстану муфлон, джейран, каракал, манул, барханний кіт, медоїд, гепард, леопард. Мешкають у заповіднику червонокнижні птахи: фламінго, балобан, сапсан, стерв’ятник, степовий орел, беркут, пугач, пугач, джек, змієїд.
Де розташовані заповідники Казахстану? Алматинський заповідник розташований в Алматинській області, у Туркестанській — Каратауський і Аксу-Джабаглінський (частково — на території Жамбилської області). У Костанайській області розташований Наурзумський природний комплекс, у Кизилординській — Барсакельмеський, Коргалжинський заповідник — в Акмолинській і Карагандинській областях, Устюртський розташований у Магістауській області. ВКО представлена Маркакольським, Західно-Алтайським і Алакольським (частина — в Жетисуській області) заповідниками.
Охоронні території в Казахстані становлять понад 8% площі країни. Це унікальна база наукових досліджень для вчених усього світу.
Для наступних поколінь у заповідниках зберігаються унікальні первозданні куточки різноманітної природи, рідкісні представники флори і фауни. Сьогодні в них доступні пізнавальні екскурсії.
Среди вейперов, особенно тех, кто предпочитает компактные под системы, часто возникает вопрос: какую жижу выбрать…
Раздвижные двери становятся всё более популярными элементами современных интерьеров, и на это есть веские причины.…
Освещение — это искусство и наука одновременно. Оно способно преобразить любое пространство: квартиру, дом или…
Выходные – возможность расслабиться, сменить обстановку и отдохнуть от рутины. Запланируйте веселые мероприятия, чтобы зарядиться…
Українці все частіше обирають Нідерланди як країну для працевлаштування. Ця країна приваблює не лише своєю…
Дорогоцінні метали, такі як золото, срібло та платина, протягом багатьох століть вважалися символом багатства і…