Василь Шукшин: біографія, особисте життя і творчість

Лауреат Державної премії Радянського Союзу, Ленінської премії та низки інших престижних нагород Василь Шукшин відомий як обдарований письменник, талановитий кінематографіст. Шукшин, біографія якого розповідає про становлення цієї видатної людини, народився в сім’ї селян із середнім достатком. Дізнайтеся, як склалося життя Шукшина, як сільський хлопчик досяг приголомшливих успіхів у літературі та кінематографі.

Василь Шукшин: біографія, особисте життя

Хлопчик на ім’я Вася народився у Макара і Марії Шукшиних влітку 25 липня 1929 року. Вони жили в селі Сростки, яке розташоване в Алтайському краї. Через деякий час після народження сина Макара Шукшина заарештували. У 1933 році чоловіка несправедливо засудили і розстріляли.

Після визнання батька ворогом народу Василь був змушений взяти дівоче прізвище матері. Хлопчик жив із прізвищем Попов до отримання паспорта. Вітчима, який виховав Василя, письменник згадував доброю і справедливою людиною.

У 1943 році юнак закінчує школу, успішно складає іспити і стає студентом Бійського автомобільного технікуму. Після 2,5 років навчання він іде з технікуму, щоб працювати в Сростках у колгоспі. Але там Василь не бачить майбутнього. Він іде працювати слюсарем на держпідприємство тресту «Союзпроммеханізація». У процесі трудової діяльності на цій ниві Василь буває на багатьох підприємствах і відвідує різні міста.

У 1949 році йде служити на флот. Він пише оповідання в солдатській казармі, читає рукописи товаришам по службі. У період служби у Василя виявляють виразку шлунка, визнають непридатним до несення військової служби, тому 1953 року звільняють у запас. Він вирушає додому, складає іспити й отримує атестат зрілості.

Після отримання атестата Шукшина приймають на роботу в школу — навчати дітей словесності, російської мови. Через деякий час Василь стає директором.

Майбутній режисер відчував, що школа — не його покликання. У 1955 році хлопець іде до ВДІКу — він мріє стати сценаристом. Щоб знайти кошти на дорогу, мати продає корову і віддає Василю всі виручені гроші.

Неординарна зовнішність абітурієнта справила на приймальну комісію враження, йому пропонують піти вчитися на актора. Але Шукшин обирає інший факультет і опановує професію режисера. Під час навчання 1956 року студент починає зніматися в кіно, 1958 року публікує перше оповідання. Ці події стали початком успішної кар’єри актора та літератора.

У Шукшина було складне особисте життя. У різні роки він мав стосунки з такими жінками:

• Марією Шумською;
• Вікторією Софроновою.
• Лідією Александровою (Чащиною).
• Лідією Федосєєвою.

Вікторія Софронова народила Василю доньку Катерину (1965). Лідія Федосєєва подарувала Шукшину дочок Марію (1967) і Ольгу (1968).

Здоров’я Василя погіршувалося з кожним роком. Виявлена в молодості хвороба прогресувала. Поганий стан актора відзначали колеги. Робота над кінострічкою «Вони билися за Батьківщину» завдала здоров’ю непоправної шкоди. Для Василя Шукшина проект став останнім — видатний літератор і кінематографіст помер 2 жовтня 1974 року.

Творчість Василя Шукшина

Будучи студентом ВДІКу, Василь Макарович почав публікуватися і зніматися в кіно. Після крихітної ролі в кіно «Тихий Дон» Василя запрошують зіграти ключового персонажа у стрічці «Два Федора». Після чудової гри в кінострічці акторові почали надходити пропозиції від передових радянських режисерів. З 1959 по 1962 роки Шукшин грає провідні ролі у стрічках таких кінематографістів:

• Юрія Побєдоносцева;
• Іллі Гуріна;
• Льва Куліджанова.

Дипломною роботою студента стала соціальна драма «З Лебединого повідомляють». Випускник пише сценарій, режисує картину, знімається в ключовій ролі. У період навчання 1958 року автор публікує твір «Двоє на возі». Вихід у світ першого оповідання стає відправною точкою в письменницькій кар’єрі Шукшина.

У 1963 році він розпочинає режисерську діяльність. Паралельно чоловік публікує оповідання. Сценарій до кінострічки «Живе такий хлопець» автор пише за мотивами творів «Класний водій», «Гринька Малюгін». Одразу після закінчення роботи над сценарієм на Алтаї починаються зйомки картини. Фільм отримує хороші відгуки — на режисера звертають увагу провідні фахівці країни.

1963 року літератор також публікує збірку «Сільські жителі». Шукшин, оповідання якого стали одкровенням для багатьох читачів, був названий автором із життєвим чуттям і приголомшливою пильністю.

Роботу над сценарієм фільму про повстання, яке очолював Степан Разін, Василь Макарович Шукшин починає через два роки. Але він не отримує в Держкіно схвалення. Письменник переробляє сценарій — він пише твір «Я прийшов дати вам волю». Наступний сценарій «Точка кипіння» Держкіно теж відкидає. У 1965 році автор випускає роман «Любавіни».

З 1965 по 1973 рік режисер-сценарист пише сценарії і знімає картини, серед яких «Ваш син і брат», «Калина червона». Також він пише сценарій до стрічки «Ваня, ти як тут?», до кінокартини «Прийшов солдат з фронту».

Для Шукшина піком популярності та визнання стали 1973-1974 роки — він опублікував збірку «Характери», випустив стрічку «Калина червона». Кінофільм завоював глядачів із першого показу. Після прем’єри публіка плакала і довго стоячи аплодувала. Фільм отримав безліч нагород, серед яких перший приз ВКФ.

Величезна працьовитість і неувага до власного організму непоправно підірвали здоров’я актора. У 1974 році Шукшину надходить пропозиція знятися у Сергія Бондарчука. Він приймає пропозицію, але під час зйомок кінострічки «Вони билися за Батьківщину» актор помер.

Шукшин, біографія якого трагічно обірвалася в самий розквіт кар’єри, створив багату культурну спадщину. Його літературна і кінематографічна діяльність залишила глибокий слід у серцях людей і назавжди вписала ім’я Василя Шукшина в історію.

Унікальна добірка новин від нашої редакції