Усе, чому ми опираємося, має над нами владу. А все, що ми приймаємо, нас звільняє. Минуле часто є джерелом наших сумнівів, переживань і претензій до самої себе, не даючи нам розвиватися в сьогоденні. Французькі психологи стверджують — щоб жити повноцінним життям, вам необхідно, по-перше, відпустити своє минуле, а по-друге, пробачити себе.
Зазвичай коли ми згадуємо неприємні враження з минулого — наприклад, стосунки, що не склалися, або втрачену роботу, ми концентруємося на поганому і не помічаємо хороше.
Ми несемо цей негатив із собою, і майбутнє стає схожим на минуле. Але якщо визнати те, що сталося, і винести з нього урок, його влада над вами розсіється.
Так, у книжках із самодопомоги радять написати що-небудь хороше про кожну людину, яка вас кинула. І цю пораду можна застосовувати до будь-яких болісних обставин.
Коли ми приймаємо важку ситуацію або відпускаємо почуття образи на людину, яка заподіяла нам біль, негативні враження втрачають владу над нами і нашим майбутнім.
Детальніше про це розповідає психолог Володимир Решетніков, наводячи приклади зі своєї практики. Нижче фахівець цитує лист своєї клієнтки.
«Я довгий час жила минулим. Я намагалася його змінити, а воно контролювало мене. Я відчувала провину з приводу тих подій, які давно минули, і ця вина змушувала ухвалювати рішення, що пригнічували мене.
Це призводило до того, що свою провину я бачила майже в усьому, і як цього позбутися, я не знала. Іноді вина змінювалася спалахами гніву і люті.
Я намагалася знайти йому виправдання, але це лише ще більше живило почуття провини. Моє минуле, як маленька чорна грозова хмара, слідувало за мною по п’ятах: куди я — туди й воно.
Так було доти, доки я не усвідомила, що моє минуле — це теж частина мене, і, як будь-яка інша частина мене, вона варта любові й турботи», — цитує фахівчиня у своєму Instagram-блозі (тут і далі орфографію та пунктуацію автора збережено — прим.ред.).
Ми не можемо забути своє минуле. І, щоб одужувати і відпускати, нам необхідно проходити через нього. Це буває страшно і боляче.
«Ми можемо намагатися відганяти від себе думки про минуле, але вони переслідуватимуть нас знову і знову. Тому, коли будемо до цього готові, ми зустрінемося з болем минулого віч-на-віч.
Навіщо? Щоб переконатися в тому, що все сталося так, як мало статися.
І, навіть якщо нам важко з цим погодитися, у наших силах потурбуватися про себе в сьогоденні так, щоб прийняти своє минуле, полюбити в ньому себе і себе в ньому», — каже експертка.
Коли дійсність не збігається з припущеннями, ми засмучуємося. Ми закриваємося для всіх інших можливостей і намагаємося втілити нездійснені очікування.
Однак у такій ситуації потрібно прийняти третій сценарій — невизначеність. Зазвичай ми пов’язуємо її зі страхом, тривогою та зі своїми найгіршими побоюваннями. І не помічаємо того дивовижного, що теж може трапитися.
Найчастіше розуміння приходить, тільки коли ми озираємося назад.
Унікальна добірка новин від нашої редакції
Ламінат уже багато років залишається улюбленим покриттям для підлоги серед українців, адже він поєднує практичність,…
Щороку з наближенням зимових свят у багатьох українців постає традиційне питання — яку ялинку обрати:…
Коли трапляється ДТП і виникає підозра на керування транспортним засобом у стані сп’яніння, водія чекає…
Якісна вентиляція є однією з ключових умов комфорту у сучасних будинках та квартирах. Сучасні матеріали…
Сучасний інтер’єр давно перестав бути лише поєднанням меблів та оздоблення. Він живе, дихає і змінюється…
Очень часто, при выходе из строя мотор-компрессора, найти точно такую же модель от того же…