Одужання від співзалежності: 13 кроків для запобігання зриву

Оскільки співзалежність являє собою хронічний стан, вона, як і будь-яка залежність, може мати рецидиви. Однак стан зриву у співзалежного буває важче визначити. Без постійної роботи над програмою одужання і без належної турботи про себе старі почуття і способи поведінки, що перебувають, здавалося б, під контролем, можуть знову спливти на поверхню і вийти з-під контролю. Життя знову стає некерованим, а у співзалежного настає зрив.

Про те, що таке співзалежність і як справлятися зі зривами під час одужання, розповідає психолог Олена Гордєєва у своєму Instagram-блозі.

У період одужання від співзалежності або любовної залежності можуть траплятися зриви. І, за словами фахівця, це нормально.

«Повернення до старих хворобливих форм поведінки є невід’ємною частиною одужання. Це нелегко і навіть боляче, але природно.

І тут важливо розуміти, що найгірше, що ми можемо зробити — це чекати на досконалість, сварити себе за помилки. Прагнення до досконалості в одужанні завжди приноситиме нам біль і розчарування.

За винятком одного випадку, коли досконалістю ми назвемо здатність бути тими, хто ми є, і там, де ми перебуваємо зараз.

Ми говоримо собі: «сьогодні я приймаю себе такою, яка я є у своєму одужанні і саме там, де я є. Тут і зараз я перебуваю якраз там, де мені потрібно бути, щоб потрапити туди, де я маю намір бути завтра», — пише експертка (тут і далі орфографію і пунктуацію авторки збережено — прим.ред.).

Як підтримувати себе під час зриву?

Коли ми повертаємося до старих співзалежних моделей поведінки, необхідно звернути увагу на таке:

1. Подбайте про свій спокій та емоційну стійкість настільки, наскільки це можливо.
2. Відстороняйтеся від об’єкта залежності та своїх реакцій на нього.
3. Постарайтеся «зірватися з гачка»: проаналізуйте, на що саме, на які події або вчинки ви реагуєте старими моделями поведінки, що ведуть вас дедалі далі в співзалежність.
4. Досліджуйте свої почуття і висловлюйте їх, наприклад, на папері, але не тримайте в собі.
5. Відмовтеся від токсичних емоцій.
6. Нагадуйте собі про свої пріоритети.
7. Подбайте про своє тіло.
8. Аналізуйте, хто і в якій формі порушує ваші особисті кордони.
9. Складіть список своїх страхів, а також список того, як ви можете себе в них підтримати.
10. Складіть план: чого ви хочете в різних сферах життя, що потрібно зробити, щоб цього досягти.
11. Зверніться по допомогу до фахівця або в групи підтримки.
12. Заручіться підтримкою людей, які вас розуміють.
13. І в жодному разі не сваріть себе за те, що чините по-старому.

Як будь-яку хорошу звичку, запобігання зриву і стійке підтримання здорового способу життя важко засвоїти. Нам потрібно навчитися розуміти, що запобігання зриву — це спосіб життя.

«Але запам’ятайте, що тільки повних знань недостатньо. Знання потрібно неодмінно застосовувати на практиці. Несіть нові думки у свої сім’ї та іншим людям, які страждають від дисфункціональних стосунків.

Дуже важливо пропонувати підтримку подібним до вас схильним до зриву людям, а не засуджувати їх. Самим продовжувати досліджувати і вивчати способи свого одужання», — пише експертка.