“Червоні вітрила”: короткий зміст та аналіз

Одні з найсвітліших і найулюбленіших тем — надія та кохання — розкриті у творі Олександра Гріна «Червоні вітрила». Короткий зміст повісті допоможе зрозуміти основні сюжетні ходи, тему та ідею твору, що надихав музикантів, скульпторів, кінематографістів і театральних режисерів на створення незвичайних творінь. Розповімо про нього докладніше.

«Червоні вітрила»: короткий зміст

Шукаєте в Google — короткий переказ «Червоні вітрила»? Дійсно, він дає уявлення про ключових і другорядних героїв, а також про перипетії сюжету. Ось про що твір «Червоні вітрила» у скороченні:

• Одним із ключових персонажів твору є колишній моряк на ім’я Лонгрен, який живе з донькою Ассоль у селі Каперна.

Він робить іграшки і цим заробляє на життя. Місцеві жителі його недолюблюють, оскільки впевнені, що він винен у загибелі Меннерса — місцевого трактирника.

Був жорстокий шторм, і трактирник опинився в морі. Він тонув і кричав про допомогу. Єдиним, хто спостерігав за його муками, був Лонгрен. Він спокійно стояв на березі, потягуючи люльку. На крики нещасного Лонгрен відповів, що колись Мері просила Меннерса про допомогу, а той їй відмовив.

Трактирник помер через шість днів. Перед смертю його підібрав пароплав, і Меннерс розповів про те, що трапилося. При цьому він промовчав про те, чому Лонгрен не допоміг йому.

П’ять років тому, коли Лонгрен був у плаванні, його дружина Мері після важких пологів витратила всі заощадження на відновлення і лікування. Вона звернулася до Меннерса по допомогу, але той зажадав «не бути недоторканою», щоб він позичив грошей.

Мері вирішила піти в місто, щоб закласти каблучку, потрапила під дощ, захворіла і померла. У результаті Лонгрен залишився один виховувати доньку на ім’я Ассоль і змушений був залишити морський промисел.

Жителів вразила звістка про бездіяльність колишнього моряка. Нерозуміння вчинку переросло в пасивну агресію, яка поширилася і на Ассоль. Сім’я змушена була жити на віддалі, покладаючись лише одне на одного.

• Продовжуючи переказувати короткий зміст «Червоні вітрила», слід згадати про важливу для сюжету подію — пророцтво Егля.

У вісім років Лонгрен відправив доньку в місто віднести іграшки для продажу. Серед виробів був кораблик, у нього були червоні вітрила. Ассоль пустила його струмком. Він приплив до Егля, відомого збирача казок і легенд. Старий передбачив, що Ассоль у майбутньому зустріне принца. Він припливе на кораблі з вітрилами червоного кольору і забере дівчину в далеку країну.

Ассоль повідала про зустріч з Еглем Лонгрену. Їхню розмову підслухав жебрак, який розніс чутки по селу. Так Ассоль уславилася недоумкуватою, а місцеві діти почали її дражнити.

• Далі «Червоні вітрила», читати які люблять дівчата вже кілька десятків років, оповідають про героя, який зіграє важливу роль у сюжеті, — Артура Грея.

Він спадкоємець багатого роду, який виріс у родовому замку і не знав бід. У нього була добра душа і мрія відшукати своє призначення в житті за межами фамільного маєтку.

Артур отримує власне пророцтво. Одного разу Польдишок — хранитель винного льоху замку Греїв — розповідає йому про дві бочки з чорного дерева зі старовинним вином. Напис на них свідчить, що вино вип’є той Грей, який опиниться в раю. Так у Артура з’являється мета — стати тим Греєм, для якого вино призначене.

Далі в повісті відбувається поворотна подія — Артур бачить картину відомого мариніста і розуміє, у чому його призначення. Він залишає замок і вступає на службу на судно «Ансельм», яким керував капітан Гоп. Він оцінив старання молодого матроса і вирішив, що зробить з Артура справжнього капітана, навчивши премудростей морського ремесла.

Уже в 20-річному віці Артур придбав галіот «Секрет». Він чотири роки ходив морем, поки доля не привела його до берегів Лісса — населеного пункту, що розташовувався недалеко від села Каперна.

• Переказуючи «Червоні вітрила» коротко, не можна не згадати про доленосну подію, яка змінила життя героїв.

Артур і матрос Летіка вирушили на риболовлю. Вони розташувалися під урвищем за Каперною. Поки Артур на березі стежив за багаттям, Летіка в морі ловив рибу. Вранці Артур пішов прогулятися і побачив сплячу дівчину. Це була Ассоль. Вона вразила його уяву. Артур одягнув їй на мізинець свою старовинну каблучку.

Далі Грей із матросом вирушили в трактир Каперни. Тут Гін — син загиблого Меннерса — розповів їм про жахливий вчинок Лонгрена і про його недоумкувату доньку, яка мріє про принца і судно з червоними вітрилами. Вугільник напідпитку заявив, що господар корчми бреше, чим підтвердив сумніви Артура в правдивості почутої розповіді.

Молодий капітан попрямував у Лісс. В одній із крамниць він купив червоний шовк. Також у поселенні Артур зустрів Циммера — бродячого музиканта, якого попросив з оркестром прибути на корабель.

Грей наказав матросам натягнути червоні вітрила і вирушити в бік Каперни. До полудня «Секрет» було видно жителям села. Ассоль була вражена, побачивши корабель мрії, на палубі якого грала музика. Вона побігла в бік моря.

На берег вийшли і цікаві мешканці Каперни. При появі Ассоль вони розступилися. Грей на шлюпці дістався до берега, забрав дівчину на очах здивованих жителів. Пророцтво Егля збулося.

• Закінчується повість-феєрія «Червоні вітрила», читати коротко яку не менш цікаво, ніж у повній версії, сценою на судні.

Грей велів відкрити бочку старовинного вина. Пророцтво, написане на ній, збулося. Він почувався, як у раю. Корабель ніс захмелілий екіпаж і щасливу пару далеко від Каперни. Лише музикант Циммер не спав. Він грав на віолончелі й розмірковував про щастя.

«Червоні вітрила»: аналіз твору

«Червоні вітрила», короткий зміст яких знають навіть ті, хто не читав повість, є знаковим твором у літературі ХХ століття. Повість написана в жанрі феєрія, для якого характерне використання чарівних елементів для розкриття сюжетних ходів.

Зрозуміти сенс повісті «Червоні вітрила» допоможе аналіз, що розкриває художні достоїнства п’єси:

«Червоні вітрила»: задум та історія створення

«Червоні вітрила» — книга, задум якої Олександр Грін виношував майже п’ять років. У чернетках він писав, що ідея написати повість у нього з’явилася 1916 року, коли він гуляв Петроградом. На вітрині одного магазину він побачив іграшку — маленький кораблик. Гріну спала на думку ідея, що непогано буде замінити білі вітрила на червоні.

Цікаво, що спочатку, за задумом Гріна, дія відбувалася в революційному Петрограді. Але з часом він переніс її у вигадану країну, яку назвав на свою честь Грінландією.

Саму назву письменник не використовував — її авторство належить критику Корнелію Зелінському. Він зауважив, що дія багатьох творів, які написав Олександр Грін, відбувається в одній країні зі схожою географією та списком населених пунктів. «Червоні вітрила» — один із них.

У 1919 році Грін був призваний до Червоної армії, де захворів на тиф. Після одужання 1920 року він завершив роботу над рукописом. Перший розділ було опубліковано 1922 року, а повністю книга побачила світ 1923-го. Друга дружина письменника Ніна стала прообразом головної героїні.

«Червоні вітрила»: жанр

Олександр Грін «Червоні вітрила» написав як повість-феєрію з елементами неоромантизму і символізму. У ній є всі елементи, характерні для повісті. А саме:

• кілька сюжетних ліній, які сходяться у фіналі;
• різноманітні персонажі, які виконують певні функції в сюжеті.

З головними героями відбуваються чарівні події, а самі вони ідеалізовані:

• Лонгрін — суворий і відлюдькуватий;
• Ассоль — мрійлива;
• Грей — цілеспрямований;
• трактирник — підлий.

До елементів неореалізму можна віднести відчуженість героїв:

• Лонгрін і Ассоль — соціальні ізгої в Каперні;
• Артур порушує правила й обирає життя поза багатим оточенням.

Від символізму у творі образи, які наповнюють сюжет ідейним звучанням, — бочки зі старовинним вином і пророцтвом, червоні вітрила, перстень тощо.

«Червоні вітрила»: тематика

Одразу кілька цікавих тем порушив у творі Олександр Грін. «Червоні вітрила» — це насамперед твір про заповітну мрію, про те, як важливо слідувати за покликом серця, незважаючи на зовнішні обставини.

Але, крім цього, автор порушує низку інших важливих тем:

• Тема стосунків людини і соціального оточення.

Кожен із героїв вирішує проблему по-своєму. Лонгрін, ставши об’єктом пасивної агресії з боку жителів села, замикається в собі й віддаляється від суспільства. Ассоль стає посередником у його стосунках із зовнішнім світом.

Дівчина, своєю чергою, ставши об’єктом переслідувань і жорстокого поводження з боку жителів Каперни, замикається у своїх мріях.

Іншу модель поведінки представляє Грей. Він виривається зі звичного соціального оточення, змінюючи роль багатого спадкоємця на роль простого моряка. Артур здатен протистояти соціальному тиску, тому критично сприймає слова шинкаря про Ассоль та її батька.

• Тема життєвого вибору.

У повісті герої йдуть за мрією, але являють собою дві моделі поведінки:

1. Ассоль стає заручницею пророцтва Егля і пасивно чекає на принца, витримуючи глузування оточуючих.
2. Артур проявляє активну життєву позицію. Прочитавши пророцтво, він вирішує, що йому визначено стати тим із Греїв, хто вип’є вино. Він робить низку виборів, які не схвалюють оточуючі, але які наближають його до мети.

Ставши з багатого спадкоємця моряком, він зумів за кілька років пройти шлях від простого матроса до капітана, своїми вчинками заслужити повагу Гопа, який від початку вважав його «цуценям».

У фіналі його накази про підняття червоних вітрил і зміну курсу не розуміє команда, але Грей все одно рухається до мети.

• Тема розплати за вчинки.

Лонгрін упевнений, що справедливо вчинив, не надавши допомогу Меннерсу. Трактирник винен у загибелі його дружини. Але замість почуття задоволення від помсти отримує нерозуміння з боку мешканців і стикається з пасивною агресією.

Ставлення поширюється і на його доньку, яка до помсти не має жодного стосунку. Він вчинив вчинок, і наслідки не змусили на себе чекати.

«Червоні вітрила» — багатошаровий твір, у якому за чарівними подіями ховається безліч актуальних і серйозних тем. Це робить повість цікавою для читачів протягом багатьох десятиліть від моменту видання.