Білий ведмідь: де живе, скільки важить, чому зменшується їхня чисельність та інші цікаві факти

Білі ведмеді, або полярні, — хижі ссавці родини ведмежих. Назви вказують на місця їхнього проживання. Де живе білий ведмідь? Це Арктика, приполярні області в Північній півкулі Землі. Основна територія їхнього проживання — дрейфуючі та припайні морські льоди, острови північних морів, на материку — зона арктичних пустель до тундри. Найбільша популяція білих ведмедів заснувалася на Чукотському морі.

Білі ведмеді здійснюють сезонні кочівлі, які залежать від зміни меж полярних льодів. Влітку вони відступають до полюса, взимку наближаються до материка. У зимову сплячку в барлоги залягають ненадовго і не щорічно вагітні самки.

Зовнішній вигляд і габарити

Білий ведмідь — другий за величиною хижак на суші після гребнистого крокодила. Скільки важить білий ведмідь? Середня маса самців — 400-450 кг, але відомі особини вагою до 800 кг. Самки важать 350-380 кг. Великі тварини досягають зросту в холці 130-150 см, при цьому довжина тіла — до 150 см. Найбільші особини водяться в Беринговому морі, найменші — на Шпіцбергені.

На відміну від своїх бурих родичів, білі ведмеді мають довгу шию і голову плоскої форми. Лапи цих тварин дуже широкі, як снігоступи, до 30 см. Навіть підошви їхні вкриті шерстю, що зменшує ковзання по льоду. Між пальцями є перетинки, що допомагають під час плавання.

Чому білий ведмідь білий? Експерти організації The National Wildlife Federation пояснюють це особливостями шерсті тварин: вона позбавлена пігментації, а шерстинки зовнішнього шару порожнисті, напівпрозорі та відбивають світло. Це надає шерсті білого кольору, слугує маскуванням серед снігу та льодів.

Шкура ведмедів під білою шерстю чорна. Напівпрозорі шерстинки пропускають ультрафіолетові промені, підвищуючи її теплоізоляційні властивості. Під шкірою у білих ведмедів потужний шар жиру (до 10 см), тому вони добре захищені від крижаної води під час пірнання.

Чим харчується білий ведмідь

Білі ведмеді здебільшого м’ясоїдні, харчуються морськими тваринами. Головна здобич для них — нерпа. Їм слугують їжею моржі та різні види тюленів: звичайний, лисун (гренландський тюлень), морський заєць (вид ластоногого тюленя). Іноді полюють на північних оленів і молодих вівцебиків. Хижак з’їдає насамперед шкуру і жир жертв, решту їсть тільки в разі сильного голоду.

Влітку білі ведмеді їдять падаль, рибу, яйця і пташенят, а також траву, ягоди, морські водорості. Тварини бродять біля смітників полярних станцій, харчуючись покидьками. Підгодовування цих хижаків зазвичай погано закінчується: трапляються напади на людей.

Чому білий ведмідь не їсть пінгвінів? Ці тварини живуть дуже далеко одна від одної, на різних полюсах. Пінгвіни мешкають в Антарктиці, а білі ведмеді — в Арктиці, їхні ареали не перетинаються.

Як полює білий ведмідь

Білі ведмеді, незважаючи на свою вагу, швидкі та спритні, добре плавають. На сайті Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) зазначають, що вони можуть плавати з максимальною швидкістю 40 км/год.

Ці хижаки мають чуйний нюх, слух і зір, можуть виявити здобич за кілька кілометрів. При цьому очі служать тваринам у будь-яку негоду, захищені трьома повіками, як повідомляє WWF.

Підкрадається ведмідь до жертви з укриття. Щойно нерпа або тюлень висуне голову з лунки, хижак одразу оглушує її ударом лапи, витягує на лід і розправляється. Якщо тюлені виявлені на крижині, ведмідь її перекидає. За моржами полюють тільки на суші, тому що у воді морж може проколоти ведмедя іклами.

На білого ведмедя на суші не полює ніхто, у них немає ворогів у дикій природі. Їх могли б убити косатки або полярні акули у воді, але вони майже ніколи не трапляються.

Розмноження і тривалість життя

Білі ведмеді не дуже плідні: самки дають перше потомство у віці 4-8 років і раз на 2-3 роки. Парування відбувається навесні, вагітність триває 230-250 днів. Дитинчата з’являються наприкінці арктичної зими, зазвичай їх 1-3 вагою 450-750 г. До трьох місяців вони живуть у барлозі, потім починається бродячий спосіб життя. При матері вони перебувають до 1,5 років і харчуються цей час переважно материнським молоком. Тривалість життя білих ведмедів — 25-30 років, у неволі відомі випадки до 42 років.

Зменшення популяції білих ведмедів

Повільне розмноження, висока смертність молодняка — природні причини зменшення чисельності цих тварин. Міжнародний союз охорони природи (МСОП) присвоїв їм охоронний статус вразливих. У США, Канаді, Гренландії полювання на білих ведмедів обмежене квотами, у РФ — заборонене.

Видання Britannica повідомляє, що до 2020 року в дикій природі залишилося від 22 до 31 тис. білих ведмедів. Передбачається, що до 2050 року їхня популяція скоротиться ще на третину. Головною причиною цього називають глобальне потепління, танення льодів, що скорочує середовище проживання цих тварин. Ці ж процеси підвищують рівень голодування тварин, бо збільшується сезон їхнього існування в несприятливих умовах. При цьому знижується успішність спарювання і народжуваності потомства.

Є й людський фактор зменшення чисельності білих ведмедів. Люди дедалі активніше освоюють заполярні землі, вступаючи в конфлікти з їхніми мешканцями. Сучасні вчені, дослідники, волонтери об’єдналися в організацію Polar Bears International. Робота їхня присвячена збереженню білих ведмедів, забезпеченню їхнього майбутнього в Арктиці.

Білі ведмеді пристосовані для життя в суворих полярних широтах. Але в умовах екологічних проблем виживати їм дедалі важче, тому людство переймається їхньою подальшою долею.