Краса радянських актрис змушувала чоловіків по кілька разів переглядати один і той самий фільм. Багато з них стали народними і заслуженими артистками, отримували призи, зокрема й «Оскар». Список десяти найкрасивіших радянських актрис відкриває Ірина Алфьорова та Наталія Варлей.
Ірина Алфьорова народилася 1951 року в Новосибірську в родині юристів, ветеранів війни. Старша сестра Ірини пішла по стопах батьків і стала адвокатом. Ірина завжди хотіла стати актрисою. У шкільні роки відвідувала театральну студію, а в 1968 вступила до ГІТІСу.
Першу роль у кіно Ірина отримала, коли навчалася в інституті. Роль Даші в серіалі «Ходіння по муках» (1977) принесла Алфьоровій всесоюзну популярність. Ще одним впізнаваним кінообразом акриси стала Констанція у фільмі «Д’Артаньян і три мушкетери» (1978). Полюбився публіці дует Алфьорової з її другим чоловіком А. Абдуловим у фільмах «З коханими не розлучайтеся» (1979) і «Передчуття кохання» (1982).
Ірина грала і в театрі, проте популярній та успішній кіноактрисі в «Ленкомі» давали тільки ролі другого плану. У 2007 році Ірині Алфьоровій було присвоєно звання «Народна артистка РФ», а в 2011-му вона удостоїлася ордена Пошани.
Наталія Варлей народилася 1947 року в Констанці (Румунія). Дитинство Наталії пройшло в Мурманську. Предки сім’ї Варлей — кіннозаводчики з Уельсу. Батько Наталії — офіцер Чорноморського флоту, ветеран війни.
З дитинства Наталя була дуже старанною і творчою ученицею, хоча й дуже хворобливою. Закінчила циркове училище за спеціальністю еквілібристика, виступала в Московському цирку на Цвітному бульварі.
Варлей дебютувала в кіно, зігравши другорядну роль у фільмі «Формула веселки» (1966). Популярність їй принесла роль Ніни у фільмі Леоніда Гайдая «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» (1967).
Варлей вразила Гайдая безпосередністю і позитивною енергетикою. Крім того, виконавиця ролі комсомолки Ніни дійсно була активним членом ВЛКСМ.
Інші впізнавані ролі Варлей:
Наталія Варлей — заслужена артистка РРФСР і кавалер ордена Пошани.
Анастасія Вертинська народилася 1944 року в Москві в родині поета і художниці. У дитинстві Анастасія захоплювалася музикою, літературою, вивчала мови. Всебічною освітою Анастасії та її сестри займався батько. Дитяча мрія майбутньої акторки не збулася: вона не зуміла пройти відбір до балетної трупи.
У 1960 році Вертинська дебютує в кінематографі й одразу стає популярною. Роль Ассоль у фільмі «Червоні вітрила» стала для 15-річної Анастасії трампліном у велике кіно.
У 1964 Анастасія зіграла Офелію в «Гамлеті». Роль принесла їй міжнародну популярність, а фільм отримав приз журі на Венеційському кінофестивалі. Ще одна впізнавана роль Вертинської — Ліза Болконська у «Війні і світі» (1965-1967) С. Бондарчука.
Крім кіно, актриса грала в театрі, займалася викладацькою діяльністю. Вертинська — народна артистка РРФСР.
Наталія Кустинська народилася 1938 року в Москві в родині естрадних артистів. Закінчила музичну школу при «Гнесинці», а пізніше — інститут кінематографії. Грала в Театрі-студії кіноактора.
Кар’єра Наталії почалася з ролі у фільмі «Похмурий ранок» (1959). Першу популярність Кустинській принесла роль Наташі у фільмі «Три плюс два» (1963). Фраза героїні Кустинської «Алло! Галочка? Ти зараз помреш!» у фільмі «Іван Васильович змінює професію» (1973) увійшла до золотого фонду цитат радянського кінематографа. Також Наталя зіграла роль Поліни Поліпової в телесеріалі «Вічний поклик» (1973). У 1999 році удостоїлася звання «Заслужена артистка РФ».
Актриса шість разів була заміжня. Після розлучення з третім чоловіком — космонавтом Єгоровим — здоров’я Наталії похитнулося, розвинувся цукровий діабет. Наталя Кустинська померла в грудні 2012 року від ускладнень, викликаних пневмонією, та інсульту.
Еліна Бистрицька народилася 1928 року в Києві в єврейській родині. Батько Авраам — військовий лікар, мати Есфір — кухар.
Після нападу Німеччини на СРСР сім’я евакуювалася в Астрахань, де Бистрицька закінчила курси медсестер. У 13-річному віці працювала в евакогоспіталі № 3261.
Після війни закінчила Ніжинську акушерсько-фельдшерську школу і Ніжинський педінститут, а пізніше — Київський інститут театрального мистецтва. Працювала в театрах Вільнюса і Москви.
Почала зніматися в кіно з 1950 року. Найбільшу популярність Еліні принесла роль Аксіньї в епопеї «Тихий Дон» (1957-1958). Крім того, актриса зіграла в таких фільмах:
Займалася викладацькою та громадською діяльністю, була удостоєна звання «Народна артистка СРСР». Вона була визнана народною артисткою і в Азербайджанській, Грузинській та Казахській РСР. Померла 2019 року, похована на Новодівичому кладовищі.
Світлана Тома (Фомічова) народилася 1947 року в Кишиневі. Закінчила акторський факультет ЛДІТМіКу, Кишинівський інститут мистецтва.
Світову популярність актрисі принесла роль циганки Ради у фільмі «Табір іде в небо» (1976). Фільм показали в 112 країнах світу. Важливими роботами стали ролі в картинах:
Грала в антрепризах, виконувала ретропісні. У 2008 році Світлана Тома стала народною артисткою Молдови.
Тетяна Самойлова народилася 1934 року в Ленінграді в сім’ї актора та інженера. Сім’я переїхала до Москви, коли Тетяні було три роки.
Дівчина закінчила балетну студію імені Станіславського, отримала запрошення від Майї Плісецької навчатися в балетній школі при Великому театрі. Однак Тетяна обрала шлях драматургії.
Кінодебют Самойлової відбувся 1955 року у фільмі «Мексиканець». Найуспішнішою роллю Тетяни стала роль Вероніки у фільмі «Летять журавлі» (1957). Фільм мав приголомшливий успіх на XI Каннському кінофестивалі і завоював «Золоту пальмову гілку», а Тетяна удостоїлася спеціального призу журі.
Інша значуща роль актриси — Анна Кареніна в однойменному фільмі А. Зархі. У 1992 році актриса стала народною артисткою РФ. Померла 2014 року в день 80-річчя.
Олександра Яковлєва (Іванес) народилася 1967 року в Калінінграді. У дитинстві займалася танцями і грала на скрипці. Закінчила ЛДІТМіК, грала в театрі «Субота».
Відома за роллю Тамари у фільмі «Екіпаж» (1979). У 1980-х Яковлєва була затребуваною актрисою і зіграла в таких фільмах:
Після закінчення акторської кар’єри працювала менеджером у транспортній галузі. Спочатку Яковлєва отримала високу посаду в аеропорту «Пулково». Обіймала керівні посади в Жовтневій залізниці, а пізніше — в РЖД.
Майя Менглет народилася 1935 року в Москві. Дочка народного артиста СРСР Георгія Менглета. Імовірно, рід актриси мав французьке дворянське коріння. У рисах зовнішності актриси є щось французьке або італійське. Її навіть називали радянською Софі Лорен.
Понад сорок років Менглет служила в Театрі ім. Станіславського. Станіславського. Найбільшу популярність здобула після ролі Антоніни Глечикової у фільмі «Дело было в Пенькове» (1957).
Віра Алентова (Бикова) народилася 1942 року в місті Котлас Архангельської області в сім’ї акторів. Після смерті батька в 1946-му вона разом із матір’ю переїжджає в Україну, до Кривого Рогу. У 1965 році закінчила МХАТ і була прийнята в трупу Московського драматичного театру.
Як актриса кіно Алентова дебютувала у фільмі «Дні льотні» (1965). Найбільшу популярність їй принесла роль Катерини Тихомирової у фільмі «Москва сльозам не вірить» (1979). Фільм отримав «Оскар» 1981 року.
За роль у фільмі «І все-таки я люблю…» (2004) Алентова отримала премію «ТЕФІ». Продовжує зніматися в кіно. Останні відомі її ролі — це образ Зінаїди в «Бальзаківському віці» (2007) і Терехової в «Неділі» (2019). У 1992 актрисі присвоєно звання «Народна артистка РФ».
Найкрасивіші актриси Радянського Союзу не поступаються за красою голлівудським колегам. Багато хто з них народилися у воєнні та перші повоєнні роки і мали важку долю. Однак це не завадило їм проживати ролі та щоразу дивувати кіноглядачів новими життєствердними образами.
В условиях стремительно развивающегося украинского автопарка и всё более требовательного отношения к качеству обслуживания техники,…
Сегодня джип на аккумуляторе выделяется как один из самых захватывающих подарков, который вы можете сделать…
Ставки на спорт «обе забьют» Игроки букмекерских контор всегда желали получать как можно больше прибыли.…
Тихими называют вина, в которых отсутствует углекислый газ. Напитки делают из разных сортов винограда. Особенность…
Переезд в Германию с целью трудоустройства — это важный шаг, который требует тщательной подготовки. Особенно,…
В мире, где внимание потребителя – самая ценная валюта, реклама должна не просто быть заметной,…