5 ознак здорових стосунків: як не допустити співзалежного виховання дітей?

У співзалежних стосунках батьків і дітей межа між захистом і нав’язливістю, між нормальною і надмірною залученістю сильно розмита. Виявити співзалежність у стосунках між одним із батьків і дитиною дуже складно.

Що таке співзалежність?

Визначити співзалежність просто. Це вона, якщо якась ваша функція (або всі) лежать в іншої людини.

Без неї ви не можете отримати те, що хочете. Ця людина стає частиною вас. Ваша функція радості, щастя, оцінки лежить у її компетенції.

Детальніше про співзалежність та її наслідки розповідає психолог Володимир Решетніков у своєму Instagram-блозі.

«Батьки — архітектори наших доль. Не будівельники, і це важливо, але архітектори.

Саме у стосунках із батьками та значущими дорослими закладається фундамент характеру, тобто основні моделі поведінки, стратегії подолання стресових ситуацій, спілкування та стосунків», — пише фахівець (тут і далі орфографію і пунктуацію автора збережено — прим.ред.).

• А кого виховає співзалежний батько?

Співзалежні батьки виховують залежну або співзалежну дитину.

• Як цього не допустити?

Потрібно займатися собою, своєю співзалежністю і своїм одужанням.

У цьому разі приказка: «Не виховуйте дитину, а виховуйте себе, тому що дитина все одно буде такою, як ви» — працює бездоганно.

Психолог пропонує визначити, чи є ви співзалежним батьком, за допомогою навідних запитань.

Приміряйте на себе такі твердження: згодні ви з ними, чи ні?

• Я зобов’язана контролювати свою дитину.
• Я вища за свою дитину в усіх відношеннях: старша, розумніша, досвідченіша і так далі.
• Моя дитина буде завжди зобов’язана мені за те, що я для неї зробила.
• Я зобов’язана бути ідеальною матір’ю.
• Мої діти є більш важливими, ніж я сама.

«Погодилися хоча б з одним твердженням? Вітаю, ви — співзалежний батько.

Зазвичай, більшість заперечень виникає з приводу останнього твердження: «Як так, для мене ж дитина на першому місці, а як інакше?!»

Але тільки цією позицією ви показуєте дитині на власному прикладі, як придушувати себе на догоду іншим людям, тобто, навчаєте її співзалежних моделей стосунків», — каже експерт.

А якими бувають співзалежні батьки?

1. Вимогливий: «Я — начальник — ти підлеглий».
2. Той, хто критикує: «Ти нічого не можеш зробити, як слід».
3. Гіперопікаючий: «Ти нічого не можеш зробити без мене».
4. Відсторонений: «Ти для мене не важливий, як людина».

Як відрізнити патологічну співзалежність від нормальної?

Є 5 ознак здорових стосунків у сім’ї:

• Дозвіл відчувати і говорити про почуття.

Можна відчувати все, будь-які почуття — і погані, і хороші. І можна говорити про них. Але при цьому почуття не дорівнює дії.

Якщо я відчуваю страх, то це не означає, що я паралізований ним. Якщо я відчуваю любов, це не означає, що я кидаюся в обійми. Цей пункт дуже перегукується зі словом «свобода».

• Право будь-якого учасника сім’ї — і дитини, і батьків піклуватися про себе.

Але піклуватися виходячи з переконання, що це правильно, а не з помсти, не через те, що «я на межі смерті, і по-іншому вже неможливо», не тому, що «ти не дбаєш про себе, і ось я зараз покажу тобі, як дбати».

• Дозвіл хотіти: «Хотіти — не означає отримувати».

У сім’ї здорові стосунки до потреб одне одного, є можливість чути одне одного і домовлятися, не підпорядковуючи іншого і не маніпулюючи.

• У здорових стосунках не страшно.
• У кожного члена сім’ї є відчуття: «Я — цінність».

Унікальна добірка новин від нашої редакції