«Сікстинська Мадонна» — картина італійського живописця Рафаеля Санті. Полотно — один із найбільш упізнаваних творів мистецтва епохи Відродження. Написано імовірно в 1512-1513 роках. Картина велика — 2,65×1,96 м.
Художник зобразив Мадонну (Богоматір) з немовлям Ісусом на руках. Біля неї розташувався папа римський Сикст II, свята Варвара і два янголятка. Мадонна спускається з небес назустріч глядачеві і ніби дивиться йому в очі. На обличчі Мадонни читається материнська ніжність і переживання за долю немовляти.
За версією німецького мистецтвознавця Хуберта Грімме, картину було написано для похорону папи Сикста II. На це вказує низка ознак, особливо обрамлення. Композиція картини найповніше розкривається тоді, коли вона встановлена на труні: здається, що Мадонна спускається з небес до покійного.
Картина дивом пережила Другу світову війну. Під час спустошливого бомбардування Дрездена 1945 року її сховали в товарному вагоні за містом, а пізніше полотно знайшли бійці РСЧА. Зараз картина експонується в Дрезденському музеї.
«Народження Венери» — полотно італійського художника тосканської школи Сандро Боттічеллі. Виконана картина темперою на полотні. Розмір картини — 172,5×278,5 см.
Вважається, що моделлю, яка позувала для Боттічеллі, була Симонетта Веспуччі. Вона була коханою Джуліано Медічі — молодшого брата правителя Флоренції Лоренцо Медічі. За неперевершену красу її називали Чудова Симонетта.
Картина зображує давньогрецький міф народження Афродіти (Венери). Гола богиня кохання пливе морем у мушлі, яку підганяє бог західного вітру Зефір. На березі її зустрічає одна з харит (грацій) із символічною червоною мантією в руках. У зображенні Венери використані стандарти античної скульптури.
«Дівчина з перловою сережкою» — найзнаменитіша картина нідерландського художника Яна Вермеєра. Написана олією на полотні 1665 року. Розміри картини — 44,5×39 см.
На картині зображена дівчина в півоберті. На її голові синя пов’язка, а головна прикраса — перлова сережка. Особистість моделі та сережка з неприродно величезними перлами досі залишаються загадкою для істориків живопису. Картина належить до жанру троні, в якому замість традиційного повноростового портрета зображували тільки голову.
«Дев’ятий вал» — найзнаменитіша картина мариніста Івана Костянтиновича Айвазовського. Написана олією на полотні 1850 року. Розміри картини — 221×332 см.
На картині зображено море після шторму, освітлене сонцем. У нижній частині полотна намальовані люди, які пережили корабельну аварію. Картина виконана в теплих тонах, що дає надію на порятунок постраждалих.
Образ дев’ятого валу заснований на повір’ї, що дев’ята хвиля під час морської бурі є найсильнішою та найзгубнішою. Картина зображує моряків, які пережили бурю. Вони втратили корабель і дивом врятувалися. Залишається відкритим питання, чи не буде тим фатальним дев’ятим валом для них зображена на картині величезна хвиля.
Всупереч помилковій думці, картина експонується не в музеї Айвазовського у Феодосії, а в Санкт-Петербурзі.
«Мона Ліза» — найвідоміша картина Леонардо да Вінчі. Написана між 1503 і 1505 роками олією на дошці з тополі. Розміри картини — 76,8×53 см.
На картині зображена дружина флорентійського купця Ліза Герардіні, проте є думка, що на ній зображений сам да Вінчі. Посмішка «Мони Лізи» досі залишається однією з головних загадок сучасного мистецтва. Зараз картина експонується в паризькому Луврі.
«Останній день Помпеї» — найвідоміша картина російського художника Карла Павловича Брюллова. Написана олією на полотні. Художник писав її шість років і закінчив картину 1833 року. Картина виконана у великоформатному розмірі — 4,5×6,5 м.
На полотні зображено катастрофу міста Помпеї під час виверження вулкана Везувій у 79 р. до н.е. Картина ілюструє місто, що гине під кулею вогню і попелу, і його населення. Художник зобразив вулицю Гробниць, якою біжать люди, а навколо руйнуються будівлі.
Катастрофа і розкриває суть людської душі: герої картини зображені як позитивні та героїчні персонажі. Одні намагаються врятувати своїх близьких, інші оплакують загиблих, треті гордо і з вірою зустрічають катастрофу і загибель. Є й негативні персонажі, які тікають у страху або крадуть коштовності.
Карл Брюллов надихнувся на створення цієї картини після відвідин розкопок у Помпеях 1827 року. Після закінчення картини художник виставляв її у своїй майстерні в Римі. Зараз картина експонується в Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі.
«Зоряна ніч» — одна з найбільш впізнаваних картин голландського постімпресіоніста Вінсента Ван Гога. Написана олією на полотні 1889 року. Розміри картини — 73,7×92,1 см.
На картині зображено досвітнє небо над вигаданим селом у Провансі. Ван Гог провів 1889-1890 роки в психіатричній клініці після втрати частини вуха. У цей час він продовжував писати. «Зоряна ніч» — єдина картина серед серії картин, намальованих зі спальні художника, що зображує нічний пейзаж.
Найяскравіша зірка праворуч від кипариса — Венера. Було встановлено, що в той час її світло було особливо яскравим. Місяць намальований навмисне нереалістично.
З вікна спальні Ван Гога не було видно села, можливо, художник додав його як спогад про дім. На це вказують обриси дахів задній.
«Блакитні танцівниці» — малюнок французького імпресіоніста Едгара Дега. Намальовано полотно пастеллю на папері. Малюнок має форму квадрата зі стороною 65 см.
Малюнок виконано 1897 року — у пізній період творчості художника. Дега вже суттєво втратив зір і працював здебільшого великими кольоровими плямами, а не штрихами.
На малюнку зображені чотири балерини. Дівчата, що танцюють, — один з улюблених сюжетів Дега. Цей малюнок вважається найкращим у Дега за композиційним рішенням і багатством колірних поєднань.
«Сталість пам’яті» — одна з найбільш упізнаваних картин іспанського сюрреаліста Сальвадора Далі. Написана олією на полотні 1931 року. Картина невелика: її розмір — 24 см завширшки і 33 см заввишки.
На картині зображено розм’якшений або розталий годинник — символ витікаючого часу. Так художник підкреслює свій відхід від традиційного лінійного плину часу. На зображення годинника, що потік, художника надихнув сир камамбер, що розтанув.
Картина експонується в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку з 1934 року.
«Дівчинка з персиками» — картина російського художника Валентина Олександровича Сєрова. Написана олією на полотні 1887 року. Розміри картини — 91×85 см. Експонується в Державній Третьяковській галереї.
Картина написана в Абрамцево (Московська область) у садибі російського підприємця і мецената Сави Мамонтова. Для портрета позувала дочка Мамонтова 11-річна Віра.
Дівчинка в рожевій блузці сидить за столом, на якому лежить ніж і чотири персики. У садибі Мамонтових росли персикові дерева, і плоди часто подавали до столу. Випадково побачивши Віру з персиками, Сєров запропонував написати її портрет. Художнику вдалося домогтися дивовижної свіжості живопису.
Найкрасивіші картини крізь століття пронесли свій унікальний шарм. Навіть з вицвілими фарбами і множинними тріщинами шедеври продовжують дивувати і захоплювати поціновувачів мистецтва.
Дізнавайтеся про все першими
Підпишіться і дізнавайтеся про свіжі новини Казахстану, фото, відео та інші ексклюзиви.
Визитки – это не просто карточки с контактной информацией, а важный инструмент личного брендинга и…
Среди вейперов, особенно тех, кто предпочитает компактные под системы, часто возникает вопрос: какую жижу выбрать…
Раздвижные двери становятся всё более популярными элементами современных интерьеров, и на это есть веские причины.…
Освещение — это искусство и наука одновременно. Оно способно преобразить любое пространство: квартиру, дом или…
Выходные – возможность расслабиться, сменить обстановку и отдохнуть от рутины. Запланируйте веселые мероприятия, чтобы зарядиться…
Українці все частіше обирають Нідерланди як країну для працевлаштування. Ця країна приваблює не лише своєю…