Равлики-катушки в акваріумі: особливості, користь і шкода

Равлики-котушки — жителі прісноводних водойм. Деякі любителі молюсків розводять їх власними силами, втім дуже часто невеличкі істоти є непроханими гостями — їхня ікра або маленькі дітки потрапляють до нового дому разом із купленими рослинами.

Якщо ж в акваріумі проживають рибки, напевно, господареві потрібно обов’язково знати більше про особливості таких представників класу черевоногих.

Особливості та різновиди

Прісноводні равлики — популярний вид, що належить до загону легеневих молюсків. Через те, що їхньою особливістю вважається наявність органу, подібного до легень, підводний житель здатний виживати навіть у забруднених ставках зі стоячою водою, у разі дефіциту кисню. Тіло равлика має мушлю, що являє собою спіраль з 4-5 оборотами.

У діаметрі розмір безхребетної тварини становить не більше 3,5 см, проте це найбільші екземпляри, які частіше зустрічаються в природі. В акваріумній обстановці вони можуть виростати до 1-2 см. До того ж якщо їх багато, то вони, здебільшого, досить дрібні. У молюска є довгі ріжки, оченята і парні щупальця, а ще ніжка з підошвою, за допомогою неї він пересувається рослинами і поверхнями зі скла. Живуть равлики 2-4 роки в природі, а в акваріумі можуть прожити не більше 2 років.

Відрізняється понад десять видів подібних молюсків.

• Відома мешканка акваріумів — коричневий роговий равлик, що віддає перевагу стоячим водоймам з пишною рослинністю. Цей молюск найбільший (до 35 мм).
• Червона рогова котушка — тварина виправдовує свою назву, відрізняючись яскраво-червоним кольором мушлі. Вид вважається декоративним, ще, це незамінний прибиральник, який наводить лад в акваріумі та харчується рештками рослин, корму.
• Кільований равлик — крихітне створіння, що поєднує у власному вигляді коричневий і сірий колір, розміром 4 мм. Поїдаючи їжу зі стінок і дна, він також чистить акваріум.
• Далекосхідний равлик має азіатське походження, мушля її поєднує червоне і коричневе забарвлення, їжею цього маленького невибагливого молюска (його розмір не більший за 1 см) є рослини.
• Загорнута котушка — маленький равлик розміром в 1 см з жовтувато-коричневим панциром. Різновид вирізняється швидкою реплікацією, здатний миттєво заповнювати водний простір, водночас забруднюючи воду і ґрунт.

Для равликів характерне швидке розмноження, ці організми — гермафродити, які здатні до самозапліднення. Ікру вони відкладають на зворотний бік листя підводних рослин, таким чином приховуючи її від риб. Зазвичай ця кладка — крихітний наріст, дуже твердий і практично невидимий через власну прозорість.

Користь і шкода равлика-котушки в акваріумі

Де б не проживали равлики, в акваріумі або природному середовищі, користь від їхньої присутності зрозуміла:

• ці дрібні створіння з’їдають гниючі частини листочків і стебел підводних рослин, харчуються рештками риб’ячого корму і зайвою органікою, наприклад, загиблими рибками;
• чистять стінки акваріума, прибираючи з них наліт, прибирають з поверхні води небажану плівку;
• водночас за їхньою поведінкою можна орієнтуватися, коли час міняти воду — якщо вони спливають, значить, вона забруднена;
• коли популяція молюсків сильно збільшена, це сигнал до того, що потрібне прибирання, і час зменшити кількість корму;
• котушками харчуються різні акваріумні рибки;
• равлики, особливо деякі їхні види, можуть гарно оформити акваріум і наблизити його середовище до природного, кращого для інших мешканців.

Думка про те, що котушки здатні пошкоджувати здорові рослини, ні на чому не ґрунтується — у них занадто дрібні та слабкі зубки, які не здатні відкушувати міцні здорові частини рослин і розраховані лише на м’які гниючі частини.

Говорити про равликів-котушок як про шкідників щонайменше хибно, тому що в природі кожна істота виконує власне, певне завдання. Однак потрібно розібратися, чим буває спровоковано негативне судження про цього молюска.

• Дехто вважає, що основна шкода — це неконтрольована плодючість виду, а оскільки розростається популяція равликів, то відбувається швидке забруднення акваріума їхніми відходами. Через це страждають рибки, яким не вистачає кисню.
• Загиблі молюски поширюють поганий запах, і, розкладаючись, можуть стати причиною хвороби риб.
• Котушки здатні бути переносниками мікроорганізмів, що паразитують на інших підводних мешканцях.

Відразу необхідно зазначити, що половина таких аргументів неспроможна, а вивести молюсків не є складним завданням.

Можна і абсолютно не допускати перенаселення, а чисельність прісноводних жителів налаштовувати навіть потрібно.

Як позбутися молюска

Щоб боротися з розмноженням равликів, потрібно знати умови, за яких вони відчувають себе комфортно. Тим, хто розводить їх, добре відомі такі тонкощі:

• котушки, крім риб’ячого корму і рослинної гнилі, харчуються фактично будь-якою органікою — овочами, вареним м’ясом, крабовими паличками;
• дуже добре почуваються за будь-яких характеристик води, але віддають перевагу температурі — +22-28 градусів;
• молюски можуть вибиратися з акваріума, тому потрібно закривати його кришкою;
• внаслідок того, що тіло котушки здебільшого складається з протеїнових сполук, при їхній загибелі “трупики” швидко розкладаються, і виймати їх потрібно відразу, щоб не отруїти водне середовище.

Активно плодитися равлики починають лише за найсприятливіших для них умов:

• коли багато їжі, а це означає, рибки не голодні;
• в акваріумі відсутні природні вороги молюсків.

Тому прибрати котушок можна без впливу хімії, які шкідливі для води і рибок. Наприклад, зменшити кількість корму. Або завести нових мешканців, до числа яких можна віднести такі різновиди.

• Сомики анциструси — рибки, які допомагають відтворювати біологічний баланс у штучній обстановці. Вони можуть зчищати тверду ікру равликів, і таким чином призупиняти народження молодих особин;
• Равлики-хелени — невибагливі хижаки, що пожирають собі аналогічних;
• Макроподи — ці лабіринтові рибки їдять молюсків і різних паразитів;
• Південноамериканські тетраодони — також харчуються равликами;
• Макробрахіуми — прісноводні креветки, що виділяються агресивною поведінкою і люблять поласувати представниками сімейства черевоногих;
• Улюбленим делікатесом також котушки є для барбусів, цихлід і боцій.

Щоправда, подібний варіант не підходить, якщо в акваріумі живуть інші види риб, несумісні з цими підводними жителями.

Якщо равликів ненабагато, але присутність їх небажана, можна скористатися приманкою, щоб зібрати якомога більше особин . Робиться це за допомогою листової зелені салату або листочка білоголової капусти, які заздалегідь обдають бурхливою водою і остуджують.

Випробуваним засобом вважається і шкірка банана, яку спочатку тримають у теплому місці або на сонці, щоб вона почорніла і розм’якшилася. Котушки обліплюють її гронами і їх легко вийняти з води разом із пасткою. Однак у подібного способу є і власні недоліки — банан здатний значно вплинути на склад води, і якщо в акваріумі перебувають рибки, не факт, що вони почуватимуться зручно.

Застосування хімії для знищення популяції незмінно пов’язане з певним ризиком занапастити інші живі організми у водній обстановці, тому схилятися до подібного способу можна, але дуже обережно.

Багато таких препаратів виробляється на основі сульфату міді, дія якої погано позначається на діяльності рослин, деяких риб, креветок та інших ракоподібних, які мешкають поряд з котушками.

Крім того, доведеться вчасно видаляти загиблих молюсків, зливати воду, мити рослини, корчі, каміння, а ще ґрунт і фільтри. Головний біль, згодні, тим паче що повністю вимити штучну водойму, видаливши з неї равликів, можна без хімічних складів і побоювання за життя інших акваріумних поселенців.

Як не глянь, у підсумку все залежить від людини. Приділяючи більше часу й уваги власним підопічним, рибкам і равликам, правильно проводячи годівлю та своєчасно очищаючи акваріум, вдасться уникнути необхідності виражати жорстокість до маленьких створінь, єдиною провиною яких вважається їхня вроджена здатність до активного самовідтворення.